МІКРОГРІН І ДІТИ
У корекційній програмі із ЯДС для 2 класу є практична робота "Вирощування цибулі на зелень на підвіконні". Ми пішли трішки далі і вирощуємо мікрозелень на льонокилимках. Процес реально доступний дитині молодшого шкільного віку. Звісно, на початках без допомоги дорослого не обійтися: розказати, показати, проінструктувати, навчити, а потім - нагадувати доглядати. Але, результат і задоволення від вирощеного екологічного мікрогріну того вартують.
Особливого насіння шукати не потрібно, підійде навіть зібране власноруч. Головна вимога до насіння - воно не повинно бути нічим оброблене.
Гарно смакують паростки гірчиці, люцерни, салату, крес-салату, редису, кінзи, базиліку, руколи, льону, гречки. Дуже смачні - із насіння соняшника і гороху. Не дуже - огірки, капуста (ніякі), пшениця (швидко твердне зелень) і буряки (бо оболонка насінини тримається зверху і не дає нормально розвиватися). Але, смаки у кожного свої. Та й ми ще не все спробували.
Висіяли і слідкуємо, щоб льонокилимок був постійно рівномірно зволожений. Пересохне - зелень загине, перезволожиться - кинеться цвіль. Тому краще обприскувати, а не підливати. Правда, робити це прийдеться кілька разів на день, залежно від температури у приміщенні. Зверху ми не накриваємо. За кілька днів/дещо до двох тижнів отримаємо свою мікрозелень.
Надзвичайно цікаво і захопливо спостерігати, як щоденно ростуть, розвиваються і змінюються паростки. Догляд за ними формує не лише працелюбність, а й наполегливість, старанність, допитливість, відповідальність, турботливе ставлення, любов до природи і захоплення нею. Процес вирощування мікрозелені заспокоює, розслаблює, приводить до ладу думки і почуття і цим дещо нагадує мені ефект від арт-терапевтичних технік, поєднання приємного із корисним.
Нам наразі найкраще вдається завершальний етап - смакування, але не святі горшки ліплять...
